www.vmracer.ru

Вы здесь

Василь Симоненко виглядав, як справжній хіпстер. Стиляга, денді, модник – можна по-різному називати молодого поета, особливо сьогодні, коли стиль та мода мають важливе значення для сприйняття людини. Зустрічають то по одежці, проводжають по розуму. Тож проведімо ці кілька хвилин тексту разом з Василем Симоненком – великим розумом української літератури та журналістики, у якого нам є чого повчитися.Василь Симоненко – модний хіпстер-шістдесятник. Інфографіка: Рузанна ДавітянСудний день27 серпня 1967 року Симоненко посадив свого товариша на потяг і пішов купувати цигарки. Смалив поет, немов той чобіткар – по кілька пачок на день, тож відсутність папіроски у кишені одразу гнала молодого журналіста у кіоск. Продавчиня закрила лавочку трохи раніше, і Симоненко, не встигнувши купити курива, почав стукати до буфету з проханням відкрити і продати йому бажаний товар. Тут із-за рогу вигулькнули радянські копи. Відсканувавши своїми поліцейськими очима журналістське посвідчення поета, вони одразу зрозуміли з ким мають справу. Якби це був не Симоненко, то люди у погонах попросили би вибачення, цигаркою пригостили би, на буфетницю нагримали б. Але все пішло інакше. Поета забрали до відділку ‒  і там побили…Симоненко отримав тяжкі травми. Його били так, щоби не залишалося слідів на тілі, а натомість завдавалися внутрішні ушкодження. Після того поет захворів та через деякий час помер. І це була спланована акція проти Василя Симоненка. Радянська влада вирішила його прибрати саме в такий спосіб: без концтаборів, розстрілу, розголошення. Сталіна то вже ж не було. Тривала відлига. Хрущов запроваджував свій кукурудзяний соціалізм, і каральна машина репресій зменшила гучність та оберти, проте не припинила працювати.Страх і ненависть радянської журналістикиВасиль Симоненко писав і своїм письмом заробляв на життя. Тільки от не поезія ставала джерелом доходу, а публіцистика. Працюючи в газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини», а пізніше –  кореспондентом «Робітничої Газети».Майже сім років Василь пропрацював журналістом, надрукувавши за цей час більше 500 публікацій. Писав, як фейлетони, так і репортажі. Особливо про життя села. Один з репортажів, що має назву «В гостях у Ониськи Сатанівської» Симоненко написав: у сім’ї доярки Онисі Сатанівської немає жодного мужчини. Але подивіться, яку хату побудували вони разом з матір’ю. Анатолій Ткаченко у статті на сайті «Української літературної газети» порівнює цей репортаж із саркастичними рядками твору «Думи про щастя»:

 – Де фотографи?  Де поети? Нуте, хлопці, сюди скоріш! Можна знімок утнуть до газети і жахливо веселий вірш. Застрибають веселі цифри у ґрунтовно важких статтях,  та не встане з словесних вихрів многотрудне її життя. Ви мовчанкою соромливою. Постараєтесь обминуть, що в доярки цієї щасливої, руки й ноги вночі гудуть, – писав Симоненко.

Ось так іронічно Василь трансформував здобутий журналістський досвід у поетичну творчість. Радянській системі це не подобалося.Але були у редакційній роботі й веселі моменти. Симоненко любив по-доброму жартувати над українськими літераторами, вигадавши для них кумедні прізвиська. Ось цей послужний список:

 – Іван Дзюба – Естет-рецидивіст, Микола Вінграновський – Вінгран, Борис Олійник – Наш Ілліч, Віталій Коротич – КороТичина, Анатолій Перепадя – Лінгвіст месьє Анатоль, Іван Світличний – Вусатий естет, Іван Драч – Кострубатий Дон Іван Соняшник, Ліна Костенко – КостаЛіна, Євген Гуцало – ЄвГеній, Микола Сом – Найсоміший із Сомів, Сомоненко, Микола Негода – Миколатура, Василь Оглоблін – Русіш-культуріш.

Писати селянські репортажі та статті про те, як кожен новий літр молока наближає СРСР до світлого комунізму – основна справа радянської журналістики. Якщо Вам зненацька захочеться гострих сюжетів, журналістських розслідувань, то читати «совєтскую» пресу – зась. Справжня гострота і таємниці лишилися у чернетках шістдесятників. Так, пан Чорновіл видав своє «Лихо з розуму», а от гучному розслідуванню, за яке взявся Василь Симоненко, не судилося стати бестселером світової журналістики. Хоча ми й так знаємо в чому справа. Виявляється, що 1962 року Василь Симоненко разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні. Про страшну знахідку у Биківні, журналіст-розслідувач останнє було зроблено заяву до міської ради Києва.Саме за це викриття Симоненка й побили радянські копи. А його стукіт до буфету – був лишень приводом.Хіпстер слова Хто такий хіпстер? Що таке хіпстерство? Можна зараз читати вікіпедію, гортати словники, але по-суті ми розуміємо що хіпстер – це прогресивний, молодий чувак, який в темі, який знається на сучасних тенденціях інтелектуального руху, або ж вдає, що знається. Симоненко не вдавав, він сам тренди задавав. У поезії.Дисиденти, або шістдесятники (одним із них був Симоненко) виступали проти радянського режиму, критикували його злочини. Симоненко ж був поетичним рупором шістдесятників.

Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю — Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю!

От саме оці слова «Хай мовчать Америки й Росії» були прогресивним трендом того часу, сміливим трендом. Затикати рота «братній» Росії. Одначе, відважно.Загалом, шістдесяті роки ХХ століття – це славний час бунту поколінь усього світу. Цей період зародив рух хіпі у США, сексуальну революцію, рок-н-рольні традиції. І нога в ногу з цим протестом проти системи йшло  українське шістдесятництво. Але воно вирізнялося: перш за все, це був інтелектуальний рух. Ніякого сексу, курні й алкоголю. Тільки література, тільки хардкор. У цьому сенсі Симоненко – справжній хіпстер. Інтелектуальний…Інфографіка: Рузанна Давітян Симоненко же был поэтическим рупором шестидесятников.Украина! Ты для меня чудо! И пусть плывет за годом год, Буду, мама гордая и красивая, С тебя удивляться век. Рады тебя жемчуг в душе сею, Рады тебя мыслю и творю — Пусть молчат Америки и России, Когда я с тобой говорю!Вот именно эти слова «Пусть молчат Америки и России» были прогрессивным трендом того времени, смелым трендомЗатикати рта «братский» РосіїОдначе, отважно.В общем, шестидесятые годы ХХ века – это славное время бунта поколений всего світуЦей период зародил движение хиппи в США, сексуальной революции, рок-н-ролльные традициии нога в ногу с этим протестом против системы шло украинское шістдесятництвоАле оно отличалось: прежде всего, это был интеллектуальный рухНіякого секса, пыльные и алкоголюТільки литература, только хардкора этом смысле Симоненко – настоящий хіпстерІнтелектуальний...Инфографика: Рузанна Давітян..

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Добавить комментарий

CAPTCHA
This question is for testing whether or not you are a human visitor and to prevent automated spam submissions.
CAPTCHA на основе изображений
Введите символы, которые показаны на картинке.

Наши пользователи

Интересное

Причины плохого аппетита у ребенка могут быть самыми разными – начиная от недосыпания, усталости и заканчивая каким-либо заболеванием. Предлагаем вместе разобраться во всех секретах плохого аппетита у ребенка и что с ним делать.Причины плохого аппетита - Если он болен… Если ты уже давно с тревогой наблюдаешь, как твой ребенок почти ничего ест, естественнее всего обратиться к врачу. Может быть, твоему малышу действите...